Через кордон і далі!

Приїхавши до Ужгорода, виявилось, що із перетинанням кордону не все так сонячно ). В інтернеті стоїть інформація, що там курсують автобуси щогодини. А це все не так гарно. На Кошіце автобуси їдуть двічі в день і обидва рази зранку з різницею у пів гоидини. Наразі орієнтовно скажу годину, бо так точно вже не пам'ятаю. Десь о 7:15 та 7:45 і все ). Далі як собі бажаєте. Тобто з поїзда, яким ми приїхали зі Львова бігом на автобус до Кошіце.
Насправді, як старий мандрівник скажу. Що саме страшне, це якось перетнути цей "фантастичний" кордон. Цю стіну між нормальним життям та виживанням, це ніби раз - і дихаеш вільно, раз - і ти не є вийнятком, ти - нормальний ). А там все просто.

Так от є ще фантастичне селище за 30 км від кордону - Міхаловце. Автобус коштує 42,56 грн на особу і відправляється о 14:50. З Міхаловце щогодини їде поїзд до Кошіце.

Автобус прибуває на автобусну та залізничну станцію і ви купивши квиток, що діє добу сідаєте на фантастичний потяг та за годину ви у Кошіце (відстань від Міхаловце до Кошіце - 73 км), ціна за щастя 3,90 євро (+/-40 грн). Ми маємо пів дня, щоб погуляти по гарному місті та попити фантастичного пива. А от трішки фоток.

Звичайне слово "поїхали"

Все почалось із звичайного слова "поїхали". З просто бажання відвідати друзів, які колись з'явились у моєму житті та залишаються невід'ємною частиною до сьогодні.
Все почалось з того, що потрібна була віза, але це сюжет іншої історії.
Так ось, в мене є паспорт, віза та нестримне бажання подорожувати, подорожувати на Weekend.
Все, що написано в інтеренеті про розклад руху, які стосуються транспорту для перетину кордону виявляється правдою аж на третину. Я люблю подорожувати таким чином,